Круглий стіл кафедри Геоінженерії «Відновлення інфраструктури та енергетики України у воєнний та післявоєнний період, формування фундаменту для довготривалого зростання»

18 квітня 2022 року відбувся круглий стіл кафедри «Відновлення інфраструктури та енергетики України у воєнний та післявоєнний період, формування фундаменту для довготривалого зростання»

Участь у роботі круглого столу прийняли більше 30 співробітників кафедри,  студенти та аспірантів ННІЕЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського.

З доповідями виступили:

1. Завідувачка кафедри, д.т.н., проф. Вовк О.О., яка розповіла про грантову та проєктну підтримку сектору енергетики під час воєнного стану. Особливий наголос було зроблено на перспективах спільних проєктів за напрямом інноваційні технології геоінженерії.
2. В доповіді д.т.н., проф. Кравца В.Г. та д.т.н., проф. Зуєвськой Н.В. «Стійкість підземних систем мегаполісу в умовах критичних навантажень» зазначено, що кафедра Геоінженерії спеціалізується на вирішенні прикладних завдань, пов’язаних з оцінкою та прогнозуванням напружено-деформованого стану та стійкості підземних інженерних систем. Важливим науковим напрямком кафедри є формування геотехнічних властивостей ґрунтів та гірських порід і масивів дією вибуху. Отримані інженерні методики розрахунку складуть методологічну основу для проектування конструкцій підземних об’єктів різного призначення, що дозволить розробити нові багатошарові конструкції з використанням бетонів з полімерними домішками для підвищення стійкості критичної інфраструктури мегаполісів  при екстремальних вибухових навантаженнях.
3. Аналіз екологічних наслідків військових дій на навколишнє середовище проведений в доповіді к.т.н., доц. Гребенюк Т.В.

Докладно проаналізовано інформацію про злочини проти довкілля України від російської агресії з відкритих джерел. Підкреслено, що воєнні дії несуть нові екологічні ризики, які також можуть збільшити кількість людських жертв війни у майбутньому. На прикладі держав, які зазнали військових втручань, намічені шляхи подолання екологічної кризи в післявоєнний період, що є підґрунтям для довготривалого зростання економіки країни.

4. Д.т.н., проф. Г. І. Гайко зробив доповідь «Майстер-план розвитку підземної урбаністики міста Києва», в якій розглянув комплексні питання відбудови м. Києва в післявоєнний період: 1) оцінку сприятливості геологічного середовища для підземного будівництва; 2) тестування морфологічних моделей підземних об’єктів з оцінкою ризиків освоєння підземного простору. Визначення пріоритетності будівництва підземних об’єктів; 3) проєкт південного тунельного переходу київської кільцевої магістралі; 4) обґрунтування проєкту тунельного дюкеру під  Дніпром до Бортницької станції аерації як запобіжника можливих техногенних катастроф; 5) реалізація європейського тренду – набережні без автотранспорту. Перспектива тунелю на Набережно-Хрещатицькій вулиці: 6) комплекси підземних автомобільних стоянок як основний напрямок вирішення проблеми міського паркування.
5. В доповіді д.т.н., проф. Ремез Н.С., д.т.н., проф.  Дичко А.О. «Прогнозування стійкості техноурбоекосистем під впливом сейсмовибухових хвиль» Ремез Н.С., Дичко А.О. відмічено, що на даний час на території України гостро постає проблема сейсмобезпечної експлуатації споруд різного призначення, що розташовані поблизу проведення воєнних дій, на екземптованих територіях при проведенні спеціальних робіт по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, тому що недостатньо вивчено негативний динамічний вплив, який виникає при дії сейсмовибухових навантажень. Тому виникає необхідність детальної оцінки енергії вибуху, інтенсивності поширення сейсмовибухових хвиль, властивостей міцності матеріалу споруд для їх небезпечного  використання  та подальшого правильного проектування  з врахуванням  можливих  загроз. Запропоновано апробовані методики розрахунку взаємодії сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та спорудами різного призначення з врахуванням підстилаючих ґрунтів (різні типи, різні розташування шарів) для фронтального та торцевого напрямку падіння сейсмовибухової хвилі на споруду.

Розглядалися будівлі з геометричними параметрами, характерними для більшості населених пунктів України і відповідають Державним будівельним нормам, а також трубопроводи. Наведені результати дослідження впливу параметрів повітряно-ударних хвиль на охоронні екосистеми під час вибухів нових сумішевих ВР, розроблені методики для практичного прогнозування ступеня пошкодження техногенних систем та ураження живих організмів та людей.

6. Доповідь д.пед.н., к.хім.н., проф. Кофанової О.В., д.т.н., проф. Ткачука К.К., к.т.н., к.е.н. Кофанова О. Є., д.т.н., доц. Твердої О. Я. «Стійкий розвиток міського підземного будівництва» присвячена питанням екологічної безпеки при плануванні об’єктів підземної інфраструктури міст, зокрема підземних пішохідних переходів, підземних паркінгів тощо, які у майбутньому можуть бути використані як сховища для тривалого перебування людей. За методом математичного моделювання спрогнозовано забруднення підземного простору та дисперсію основних видів токсикантів, що є компонентами відпрацьованих газів двигунів автотранспортних засобів. З урахуванням хімічних і фізичних властивостей досліджуваних токсикантів зроблено висновок про розподіл за висотою таких шкідливих компонентів відпрацьованих газів, як дрібнодисперсних твердих частинок пилу й сажі РМ₁₀, вуглекислого і чадного газів, оксидів Нітрогену (ІV) і Сульфуру (ІV), альдегідів, поліароматичних вуглеводнів, у тому числі й бенз(а)пірену. Отже, в умовах замкненого і частково замкненого простору при неврахуванні дисперсії токсикантів люди, які перебувають на території цих об’єктів, можуть мати проблеми з диханням, алергічні реакції, а також інші серйозні для здоров’я наслідки.

7. В доповіді д.т.н., проф. Ткачука К.К., д.т.н., доц. Твердой О.Я., к.т.н. Кофанова О.Є., д.п.н., проф. Кофановой О.В. «Інтенсифікація видобутку будівельної сировини та виробництва будівельних матеріалів для відновлення інфраструктури України у післявоєнний період»вказано, що втрати України в фізичній інфраструктурі з початку воєнних дій склало понад 97 млрд грн. Напрямки вирішення проблеми відбудови наступні: 1) збільшення виробничих потужностей гірничо-збагачувальних комбінатів без компромісів щодо впливу на навколишнє середовище, а за рахунок удосконалення технології видобутку або переходу на ресурсозберігаючі (безвідходні) технології видобутку, модернізації машин та обладнання; 2) розробка техногенних родовищ; 3) утилізація будівельних відходів, що утворилися внаслідок війни.

Напрямок №1 може бути забезпечений завдяки запропонованій комплексної технологічній схеми виробництва щебеню та ресурсозберігаючій конструкції заряду та забійки, напрямок № 2 – технологічній схемі утилізації відходів гірничого виробництва для отримання скловолокна;напрямок № 3 – утилізації відходів будівництва, яка може здійснюватися в двох напрямках: 1) повторне використання окремих частин будинку (фундаменти, стіни) або його окремих конструкцій (балки, плити, колони) по прямому призначенню в новому будівництві; 2)  переробка цих відходів (рециклювання) для їх використання в якості вторинних (повторно перероблених) сировинних матеріалів.

8. Доповідь «Прогнозування георесурсного розвитку урбанізованих регіонів» к.т.н., доц. Стовпника С.М. присвячена проблеми відновлення та реконструкції об’єктів водопостачання та водовідведення та вказані шляхи її георесурсного вирішення.
9. В доповіді к.т.н. Крючкова А.І., Мухіна Є.А, д.т.н., проф. Терентьєва О.М., Сергієнко М.І., к.т.н. Жуковой Н.І. «Підвищення продуктивності свердловинного видобутку  нафти, газу, води застосуванням керованих вибухо-імпульсних дилатансійних технологій»зазначено, що при використання даної технології інтенсифікація роботи нафтових і газових свердловин продуктивність   була збільшена від 1.5 до 5 разів  в залежності від типу флюїду та умов роботи.Подальше вдосконалення конструкції торпеди дозволить значно збільшити ефективність технології і сприятиме формуванню фундаменту для довготривалого зростання.

Обговорення. За результатами дискусії та обговорення доповідей було сформоване загальне рішення щодо делегування доповідей та пропозицій до круглого столу НН ІЕЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського:

1. «Майстер-план розвитку підземної урбаністики міста Києва»,д.т.н., проф. Г. І. Гайко.
2. Інтенсифікація видобутку будівельної сировини та виробництва будівельних матеріалів для відновлення інфраструктури України у післявоєнний період. д.т.н., проф. Ткачук К.К., д.т.н., доц. Тверда О.Я., к.т.н. Кофанов О.Є., д.п.н., проф. Кофанова.